БАТЬКІВСЬКА СТОРІНКА

Світловідбивачі на одязі пішоходів: їх користь і погляд законодавства Напевно така ситуація знайома багатьом водіям, коли на пустельній вечірній або нічний дорозі, раптом з нізвідки виріс силует людини або кількох людей. В цьому разі, з якою б швидкістю ви не поїхали, при ударі людина отримає складні поранення, навіть якщо у вас буде мирна швидкість 40 км/ч. Достатньо і вдвічі меншій швидкості, щоб наслідки були трагічними, адже залізна машина і людина не співставні. Пішохід невидимка Вчені досліджували це питання на рівні реакції людини. Фахівцями Корнельського університету США було встановлено, що реакція людського мозку під час керування автомобілем працює зі швидкістю одна дія в одну секунду. Тобто за секунду мозок прийняв інформацію і обробив, стільки ж приблизно потрібно тілу, щоб воно почало виконувати дію. За скільки воно виконає весь цикл дій, залежить від складності виконуваного завдання. Тепер ще розрахунок. На швидкості 90 км/год автомобіль проходить за одну секунду 25 метрів. Для того, щоб водієві усвідомити і виконати дія, потрібно як мінімум 2 секунди, відповідно пройдену відстань буде 50 метрів. З нехитрих розрахунків видно, що для того, щоб не заподіяти пішоходу шкоди, водій повинен бачити його на відстані як мінімум 50 метрів на швидкості 90 км/год, в цьому випадку він встигне зманеврувати і об’їхати його. Якщо ускладнити ситуацію і завантажити зустрічну смугу транспортом, то можна сміливо накинути ще 25-40 метрів, виходить нереальне для видимості відстань. Тепер візьмемо за приклад нашу трасу, в якій під словом узбіччя мається на увазі або трава по коліна або кювет. І ось як йти пішоходу вночі? Звичайно ж, він йде по трасі, при цьому йому це ніяк не доставляє задоволення, тому часом машини проносяться зовсім поруч. Так що говорити про трасах, таку ситуацію «пішохід, машина і темрява» можна зустріти в місті, у багатьох дворах, особливо де є арки. До моменту прямого контакту, ні водій людини, ні людина машину не бачать. Прямий винуватець тут один – темрява, а ось непрямих причин може бути кілька. Найбільш часта причина, це не освітленість окремих ділянок доріг, може за кордоном і є можливість висвітлити кожний двір і провулок, але у нас до цього далеко, як і до хороших доріг. Встановити постійне освітлення нереально дорого, де ж тут економія, а освітлення з автоматичним спрацьовуванням взагалі для нас за межами розуміння. Крім того, погодьтеся, що більша половина доріг, навіть великих, ночами не затребувана, навіщо ж там палити світло. Виходить, що найоптимальніший варіант, це самому пішоходу позначити себе для водія. Водії нарікають на непомітність одягу пішохода, але людина і не повинен одягатися як ялинка новорічна, багато воліють одяг темних тонів. І тут постає необхідність вирішити це питання, залишити право за пішоходом носити будь-який одяг, і при цьому зробити його видимим. Світловідбиваючі елементи – це найоптимальніше і ефективне рішення для пішоходів. Якщо у людини навіть в самій темній і непримітної одязі, буде матися світловідбиваючий елемент, розміри якого будуть товщину 2-2,5 см, він буде помітний з відстані, що перевищує вдвічі, ніж звичайна людина. Наявність світлоповертального елемента знижує ризик попадання під авто у вісім разів. Це обумовлено тим, що подібні світловідбиваючі елементи видно з відстані до 150 м, а цього цілком достатньо для маневру. Світловідбиваючий елемент Як правило, такі елементи називають світловідбивачі, вони ж світлоповертальні елементи, тобто матеріал, здатний відобразити і повернути отриманий світло, предмети і матеріали називаються катафоти. Сьогодні все розмаїття відбиваючих, відсвічуючих стрічок і елементів називають від англійського слова flicker – фликерами, що означає мерехтіння або блиск, спалах. Власне від назви нічого не змінюється, і всі прекрасно розуміють, про що йде мова. Важливо, щоб це допомагало позначити людини в темряві і допомогло водієві помітити людину видали в темний час доби. Різниця між відображенням світу і поверненням світла в тому, що в світловідбивачі працює принцип дзеркала, відображення світла від декількох площин, кут яких становить 90 градусів. В результаті такі площині відображення створюють візуальну трапецію або ж піраміду. Ще в далекому 1939 році, компанія ЗМ винайшла дуже ефективну плівку, яка повертала світло, а зроблена вона була з мікросклокульок, це винахід одразу було застосовано в дорожніх знаках. Природно, матеріал почав багато де застосовуватися для внесення контурів габаритів вантажівок, а також для одягу, але спершу світловідбивачі використовували тільки в спецодязі. Нею забезпечувалися працівники дорожніх служб, залізничники і працівники в аеропортах, які задіяні на злітних смугах. В Шотландії була створена спеціальна форма яскраво оранжевого кольору з флюоресцентним світлом, її назвали «вогняна муха», в нічному сяйві ліхтарів людину було неможливо пропустити. Американська компанія продовжувала розробки, і в 70-х роках з’явився новий вид – плівка високої світлоповертаючої інтенсивності. Створена ця плівка, як і найперший зразок з мікро склокульок, які розташовуються в невеликих клітинках. Сьогоднішні зразки подібних плівок здатні відобразити 80% прийнятого світла, при цьому світло не розсіюється, а відправляється точно назад до джерела. Але на цьому розвиток світловідбивачі не закінчилося, сьогодні можливості дозволяють такі алмазні кульки вставляти в тканини практично будь-якого одягу, де це дозволено в плані дизайну і стилю. Якщо їх неможливо використовувати в одязі, то є можливість встановити окремо в зручному для людини вигляді, яких тільки світловідбивачів сьогодні немає. На мотоодежду, на рюкзаки і кросівки, сумочки жіночі, у вигляді браслетів та брелоків, наклейки на одяг, стрічки, пов’язки, тобто можна вибрати під будь-який одяг і на будь-який смак. Що таке Флікер Флікер – це спеціальний світлоповертаючий елемент, який яскраво світиться в світлі автомобільних фар та служить для підвищення видимості пішеходів, велосипедистів, дитячих колясок на дорогах в сутінках, темний час доби. Види Флікерів Вони виготовлені у вигляді брелків, підвісок, наклейок, самофіксуючих браслетів, які легко можна розмістити на одежі, рюкзаці, сумці, руці, а також на дитячій колясці, велосипеді або роликах. Параметри видимості Під час руху автомобіля з увімкненимм ближнім світлом фар водій може помітити пішохода на відстані 25-30 метрів, яле якщо пішохід має на собі світлоповертаючі елементи, то відстань його видимості на дорозі збільшується до 130-150 метрів, а з дальнім світлом фар – від 300 до 400 метрів! За містом, при швидкості руху автомобіля - 90 км/ч, водій бачить попавшого в поле його зору пішохода, оснащенного світлоповертачем – протягом 16 секунд; в городе, при швидкості 60 км/ч, пішохода видно водієм - 24 секунди. Цей запас часу та відстані, при виявленні пішохода на дорозі, дозволяє водію завчасно вибрати необхідну швидкість руху автомобіля та, таким чином, уникнути можливого наїзду на пішохода. Принцип дії Флікер працює за принципом дорожніх знаків. Він відображає світло автомобільних фар і допомагає водію в умовах сутінків чи темноти помітити пішохода на великій відстані від рухаючогося автомобіля. Перевірити роботу виробу можна за допомогою ліхтарика перебуваючи в темному місці. Промінь світла направити в бік Флікера. Тримати ліхтарик слід 1-2 см нижче рівня очей на відстані не менше – 3м. Зарубіжний досвід використання світлоповертачів В прогресивних країнах - здатність світлоповертачів зберігати дорослі та дитячі життя використовують вже понад 30 років. Та мають позитивний досвід, підтверджений статистикою. Так, доведено: застосування світлоповертачів знижує ризик наїзду автомобіля на пішохода в темний час доби на 85%, що дозволяє зменшити кількість травмованих та загиблих людей на дорозі більше, ніж в 6,5 раз. В Фінляндії, наприклад, кампанія по популяризации відбивачів розгорнулась декілька десятирічь назад, и вже до початку 70-х років ними користувались половина жителів сільських районів. З 1982 року їх зобов’язали застосовувати за містом, а з 2003-го – і в населених пунктах. За невиконання цього правила передбачався чималий штраф, що при постійній роз’яснювальній роботі мало досить позитивний ефект. За останні декілька років в Фінляндії ні один (!) нічний пішохід з світловідбивачами не загинув на дорозі. Тому, в багатьох країнах (Фінляндії, Данії, Швеції, Естонії, Білорусії) на законодавчому рівні закріплено обов’язкове носіння світлоповертачів пішоходами в темний час доби. Як правильно носити Флікер? Рекомендується позначати себе світлоповертаючими елементами так, щоб їх добре було видно водіям автомобілів, що наближаються з лівого та правого боку (спереду чи позаду). Чим більше цих елементів на одежі та речах ідучої в сутінках людини, тим помітніший він для водія і тим меньша ймовірність нещасного випадку!    Як правильно підготуватися до ДПА     Граматичний лад мовлення. Що повинні вміти діти?    Оволодіти  граматичним ладом мовлення означає навчитися прави­льно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видо­зміни, узгоджувати іменники з іншими частинами  мови в роді, чис­лі, відмінках; утворювати нові слова за допомогою суфіксів та префі­ксів; правильно будувати речення, додержуючись відповідного поря­дку слів у ньому; правильно вживати прийменники, сполучники, бу­дувати складні речення різних видів; та вживати в мові правильно інші граматичні категорії відповідно норм рідної мови.     З раннього віку дитина повинна засвоїти граматичні значення рід­ної мови, без цього вона не зможе розуміти мову оточуючих у пов­ному обсязі. А це може викликати труднощі у спілкуванні з іншими людьми, значні проблеми виникнуть у дитини і в процесі навчання у школі.     Щоб засвоїти граматично правильну мову, потрібно говорити пра­вильно. К.Д. Ушинський писав, що граматично правильна усна й письмова мова є не тільки знання,   а й звичка, досить складна і різно­манітна система дрібних навичок висловлювати свої думки правиль­но у мовленні й на письмі.   Для того, щоб бути грамотним, мало знань граматичних правил, треба щоб людина звикла ними користуватися. У процесі оволоді­ння рідною мовою, діти часто помиляються.   Найтиповіші граматичні помилки в мовленні дітей: - Граматичні помилки словотворення ( неправильне вживання суфік­сів, префіксів). - Граматичні помилки в словозміні. - Неправильне вживання відмінкових закінчень іменників, прикмет­ників, помилки при їх узгодженні. - Відмінювання невідмінюваних іменників. - Неправильне вживання роду іменників. - Вживання іменників, що мають тільки однину у множині, а тих що мають тільки множину в однині. - Неправильне вживання дієслівних і дієприкметникових форм, зай­менників, числівників.   Граматичні помилки у дитячій мові - це закономірне явище в про­цесі засвоєння мовлення, особливо до 5 років. Але граматичні по­милки в мовленні дітей необхідно відразу виправляти, це дасть ди­тині змогу засвоїти граматичні норми. При значних труднощах у зас­воєнні дитиною граматики - вчасно звертайтесь до логопеда! Що повинні знати діти?   У дитини 6-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати найбільш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові. Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змі­сту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів,   створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все час­тіше з'являються прикметники, якими вони користуються для виз­начення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти буду­ють з 2- 3 і більше простих поширених речень.   Діти 6-го року життя починають оволодівати монологічним мовле­нням. В їх мові вперше з'являються речення з  однорідними обстави­нами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменника­ми.   У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина нама­гається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покра­щується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.   Більшість дітей до 6-ти років засвоюють і вірно вимовляють .свис­тячі ( С, З, Ц, ДЗ), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ), сонорні (Л, ЛЬ, Р, РЬ) звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 6-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого зву­ку в слові, підібрати слова на заданий звук.   Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізня­ти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різномані­тні інтонаційні засоби виразності мовлення.    Отже, до 6-років у дітей закінчується процес оволодіння звуко­вою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразні­шою. Підвищується   мовна активність і діти все частіше задають питання.   Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчасно розвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини! Словник. Скільки слів повинна знати ваша дитина?   Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількіс­ні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі ме­жі існують.   Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Ак­тивний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словни­ку людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.    Активний словник малюка постійно збільшується, він становить: • до 1 року 6 місяців - 10-15 слів; • у кінці 2 року - 300 слів; • у кінці 3 року - 1000 слів; • в 4 роки - 2 500 слів; • в 5 років - 3 500 слів; • в 6 років - 4 000 слів; • в 7 років - 4 500 слів.   У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.   Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дити­на у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметни­ки, числівники та інші частини мови. Проте і в середньому дошкіль­ному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.   Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближає­ться  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всі­ма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.                                           Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини но­вими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, акти­візувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.